Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піхтура

Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІХТУРА"
Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Виснажити, -ся. Cм. виснажувати, -ся.
Волость, -тя, ж. 1) Волость. 2) Волостное правленіе.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ». Сим. 45.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Облук, -ка, м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252.
Палитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Жечься. 2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Упирувати, -рую, -єш, гл. Упрямиться, упорствовать. Карп приндиться та упирує. Греб. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІХТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.