Брояки, -ків, м. Названіе пороговъ на Днѣстрѣ и Бугѣ.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата.
Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Повикльовувати, -вую, -єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Порушати, -ша́ю, -єш, сов. в. порушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть.
2) Трогать, тронуть. Віл не порушав з ясел жадного стебла. Также и въ нравствен. смыслѣ: Може й Русалку, думаю собі, весна порушить, і піде вона, щоб навтішатися з гаїв, левад та лук.
3) Побуждать, побудить. Як тебе сумління порушило отак зробити?
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. 3) Раст. Lemna. 4) мн. Родъ вышивки. Ум. рісонька, рісочка.
Товкачик, товкачичок, -чка, м. Ум. отъ товкач.
