Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плахтина

Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХТИНА"
Виднечко нар. Ум. отъ видно.
Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Допащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить вздорные разсказы.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Придавити Cм. придавлювати.
Пробуркати, -ся. Cм. пробуркувати, -ся.
Рикання, -ня, с. 1) Рычаніе. К. ХП. 52. Рикання їх в чагарняках чувати. К. Іов. 2) Ревъ (вола, коровы).
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАХТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.