Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. 2) Раст. Alyssum campestre. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. Дѣтская болѣзнь. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала.
Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду.
Отцевий, -а, -е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти.
Ошанцювати, -цюю, -єш, гл. Обнести, укрѣпить окопами.
Підмогоричити Cм. підмогоричувати.
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить.
2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами.
3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец.
Спопувати, -пую, -єш, гл. Провести жизнь въ санѣ священника. Инший спопує або здякує собі, а військовим москалем не буде; цих часів з жадної статі у москалі беруть: з міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі.
Телуся, -сі, ж. Ласкат, отъ телиця. Займи нашу телусю, пожени на пашу, щоб принесла на кашу.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею.
