Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже.
Драбча́стий, -а, -е. О возѣ: драбча́стий віз. Возъ, въ ящикѣ котораго боковыя стороны состоять изъ драбків.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла.
Заміта́вка, -ки, ж. 1) Съ удар. на предпосл. слогѣ. Половая щетка. 2) Лопата для горящихъ углей.
Збудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. Ой коли б я знала, що буду емірати, то б я сказала труну збудувати. Чоловік збудував башту. Еней збудує сильне царство.
Коноплиця, -ці ж.? П'ять сорочок, що дві ув іржиці, а дві в коноплиці.
Наві́тритися, -рюся, -ришся (на ко́го), гл. Попасть подъ вѣтеръ, дующій отъ тебя на кого-либо. А вже коли навітришся на кнура, то хоч як будеш від його далеко, то він почує духом і втече.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками.
