Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побережанин

Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕРЕЖАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЕРЕЖАНИН"
Болотюга, -ги, ж. Ув. отъ болото.
Вимаглювати, -люю, -єш, гл. Выкатать. Ой виперу, вимаглюю козацьку сорочку. Чуб.
Гетьманенко, -ка, м. Сынъ гетмана. Аф. 385.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. І. 66. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили? Бал.
Жолуди́стий, -а, -е. Изобилующій желудями. Дуб жолудистий. Аф. 403.
Її, їй, мѣст. Родит., винит. и дат. пад. отъ вона.
Пальченя, -ня́ти, с. Пальчикъ. Взявши за ручку, цілувала малі пальченята. Мир. Пов. II. 86.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Чмелений, -а, -е. Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена. Мир. ХРВ. 17.
Шолудивий, -а, -е. Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. З шолудивою головою та в дух. Ном. № 5462.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЕРЕЖАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.