Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати.
Корсатка, -ки, ж.
1) Раст.? 2) — гірська. Рас. Hieratium aurantiacum.
Мло́сний, -а, -е. 1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ): Сьогодні день дуже млосний. 2) Тошный, обморочный.
Обпоїти Cм. обпоювати.
Оступачити, -чу, -чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Прищанити, -плю, -пиш, гл. Прищемить.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры.
