Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ.
Догоря́ти I, -ря́ю, -єш, сов. в. догорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Догорать, догорѣть. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Сонечко гай золотило.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Ночувати, -чую, -єш, гл.
1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе).
2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви.
Раляч, -ча, м. Идущій за ралом во время, работы. Умер хлопець, а вже раляч був.
Стрілець, -льця, м. Стрѣлокъ, охотникъ. Купець, як стрілець. Ум. стрільник.