Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подина

Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДИНА"
Бугайок, -йка, бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Кришталик, -ка, м. Ум. отъ кришталь.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Нарегота́тися, -гочуся, -чешся, гл. Нахохотаться.
Одо.. Кромѣ находящихся здѣсь словъ смотри еще отъ відо... до відотіль.
Роскішник, -ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ. Маркев. 43. Вх. Лем. 462.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. КС. 1884. І. 32. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Мет. 178. Лежить мила на усю скамницю. Чуб. V. 365.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Темнісічкий, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.