Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Ти б позичив у кого небудь на відробіток.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш.
Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва.
Мали́к, -ка, м. = гамалик.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного.
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Живіт товстий, а лоб пустий. Деревце те не товстеє. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. 5) Жирный. Товстий сир. Ум. товстенький, товстесенький.