Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл.
1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться.
2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані.
2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві.
2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!»
Похуднути, -немо, -нете, гл. Похудѣть. Як воли в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хиба за день не похуднуть?.
Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип.
