Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позіхи

Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗІХИ"
Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці. О. 1862. VIII. 18.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Невчасний, -а, -е. Несвоевременный.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Охриплий, -а, -е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос. Мир. Пов. II. 76.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл. 1) Трясти, вытряхивать. Кіев. г., Волын. г. Драг. 91. Тріпай килим. Шейк. 2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. Мнж. 8. По під мостом, мостом трепле риба хвостом. Мет. 302. 3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою. Левиц. Пов. 35. 4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. Гол. II. 226. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки. Посл.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Сим. X. Тілько Христя і розібрала з того шепоту. Мир. Пов. II. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗІХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.