Вистилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала.
Горо́хви́на, -ни, ж., также и во мн. горо́хви́ни. Гороховая солома. Мені, мати, скрині та перини, тобі, мати, горох-горохвини.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари.
Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L.
Ластів'я, я́ти, с. Дѣтенышъ ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ум. ластів'я́тко, ластів'яточко.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень.
Ольшина, -ни, ж. = вільшина. Дівчина з ольшини виходить.
Покращати, -щаю, -єш, гл.
1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала.
2) Сдѣлаться лучше.
Розсміятися, -міюся, -є́шся, гл. Разсмѣяться. Розсміявся так красно, як би пекла не хотів.
Суропиця, -ці, суро́пка, -ки, ж. = суржик 1.
