Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варудити

Варудити, -джу, -диш, гл. Томить. Коло серця варудить. Cм. марудити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРУДИТИ"
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Навоскува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Навощить. Желех.
Обпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. обпу́хти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.
Поширитися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Распространиться. 2) Cм. поширятися.
Умотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. умотатися, -таюся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться, запутываться, запутаться, Пішов до тітки — вмотавсь в намітки. Ном. № 9392.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка. Гол. III. 415.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.