Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Наганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. нагна́ти, -жену́, -не́ш, гл. 1) Нагонять, нагнать куда-либо, на что-либо. Та повій, вітре, та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку. холоду нагнати. Напугать, накричать на кого-либо. Чому пані-матка не нажене їй холоду? А шо, нагнала я вам холоду? 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто многихъ. Вставай, невіхно, та вставай, молодая! Дій ті корови, що од батька нагнала. 3) Прогонять, прогнать. 4) Догонять, догнать. Догнав її аж геть за селом. 5) — горілки. Выкуривать, выкурить много водки.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Прикликав названого сина свого. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. 3) Именованный (о числѣ).
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Позбавити, -влю, -виш, гл. Лишить. Най ся багач не хвалить, що мя Гандзі позбавить. Бодай ти, мати, в світі не жила, що ти Ганнусі життя позбавила.
Пронуритися, -рюся, -ришся, гл. = пронурити.
Трейцятий, -а, -е. числ. = тридцятий.
