Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помазанець

Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували. К. Псал. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАЗАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАЗАНЕЦЬ"
Граби́льно, -на, с. Ручка въ грабляхъ. Васильк. у.
Грошеня́та, -ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. ІІ. 139.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. Ном. № 6634. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. МУЕ. III. 38. Зао́рювати (в понеділок) не можна. МУЕ. III. 33.
Заплі́ття, -тя, с. Мѣсто за плетнемъ, куда обыкновенно выбрасываютъ соръ. Вх. Лем. 416.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Чубко, -ка, м. = одуд. Вх. Уг. 276.
Чугаїна, -ни, ж. = чугай. О. 1861. XI. Св. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМАЗАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.