Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помалу

Помалу нар. 1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Чуб. III. 34. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай. ЗОЮР. II. 21. 3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Чуб. V. 256. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Рудч. Ск. II. 182. Ум. помаленьку, помалесеньку, поманесеньку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМАЛУ"
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Вуянка, -ки, ж. = вуйна. Желех. Ум. и ласк. вуяня. (Галиц.).
Гунцво́л, -ла, м. Бранное: собачій сынъ, шельма. (Cм. Гунство). Кажу вам: сідайте гунцволи! Рудч. Ск. II. 204.
Кавпіти гл. Терпѣть нужду, нуждаться. Желех.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Повісти Cм. повідати.
Поснувати, сную, -єш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване. Грин. ІІІ. 470.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна. Павлогр. у.
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМАЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.