Безволосий, -а, -е. Безволосый.
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L.
Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Вительбушити, -шу, -шиш, гл. Выпотрошить.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ум. дрівця́. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Василь на всі празники нарублює дрівець.
Ладнатися, -на́юся, -єшся, гл.
1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу.
2) — з ним. Условливаться, сговариваться.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Укисати, -саю, -єш, сов. в. укиснути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться, сдѣлаться кислымъ (о тѣстѣ).
