Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помотайло

Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр. Мнж. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОТАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОТАЙЛО"
Ве! меж. 1) Фи! гадость! 2) Подражаніе реву медвѣдя. Драг. 6. Cм. бейкати. 3) ве-ве! Выраженіе удивленія. Вх. Лем. 396.
Верховинний, -а, -е. Вершинный, относящійся къ вершинѣ. верховинна могила = верховина-могила. Горять могили верховинні в полі. К. ЦН. 187.
Відбенькетувати, -ту́ю, -єш, гл. Отпировать.
Заглеме́здий, -а, -е. = завалий. Мнж. 180.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко. О. 1862. VIII. 23.
За́мисл, -лу, м. Намѣреніе, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл. Ном. № 5835.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Піддубок, -бка, м. = піддубень. Чуб. V. 1183.
Рибачиха, -хи, ж. Жена рыбака.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОТАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.