Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понавикати

Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 301.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАВИКАТИ"
Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна. Шух. I. 166.
Ґоспо́да, -ди, ж. = Господа. Желех.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Каштан, -на, м. 1) Каштанъ. Fagus castanea. 2) кінський каштан. Раст. Aesculus hippocastanum. ЗЮЗО. І. 110. Желех.
Негадки нар. = нігадки.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАВИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.