Бевкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Первий дзвін до сповіді бевкнув.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Колоть. В серце коле. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові.
2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Коли б свині роги, то б усіх поколола.
3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів.
4) Рѣзать (свиней).
5) Раскалывать. Тріски колоти.
Напередо́вець, -вця, м. Передовой, впереди идущій.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Підсилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підсилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки.
Повузити, -жу́, -зи́ш, гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені ж повузила, були б і в мене широкі рукава.
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Там собі безпечне девятого дня спочивок має.
Хибкість, -кости, ж.
1) Неустойчивость.
2) Мягкость, слабость характера.
