Вила, вил, с. мн. 1) Вилы (земледѣльческій инструментъ). Приткнув, як ужа вилами. А Кавель узяв та й заколов вильми Авеля. се ще вилами писано. Еще очень мало вѣроятности, чтобы это совершилось. говіти на вилах. Говѣть на шестой недѣлѣ поста. Коли говітимеш? — На вилах. (На шостому тиждні, бо вже виляла-виляла, та далі нікуди, бо на останньому і ніколи, і служба довга). 2) Развилье, разсохи — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ, напр. сак имѣетъ вила, на которыхъ виситъ сѣть. 3) Уголъ, образуемый пересѣченіемъ двухъ рѣкъ, дорогъ и пр. Ум. ви́лка, вилочки. На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь.
Галман, -на, м. Бранное слово для мужчины.
Гірок, -рка, -ке = гіркий. Не будь солодок — проглинуть, не будь гірок — прокленуть.
Дивце́, -ця́, с. Ум. отъ диво.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают.
Отруйливий, -а, -е. Ядовитый, отравляющій. На райськім дереві отруйлива гнилиця.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что.
Піддержати Cм. піддержувати.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
