Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл.
1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров.
Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила.
Гербовий, -а, -е. 1) Относящійся къ гербу. 2) Гербовый. Купив гербового паперу.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали.
Приглушувати, -шую, -єш, сов. в. приглуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Оглушать, оглушить. Од жалю і од плачу мов приглушений ходив.
Присмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. присмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижигаться, прижечься, опалиться. Така гаряча лежанка, що аж подушка присмалилась.
Роздоїтися Cм. роздоюватися.
Хранити, -ню́, -ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув.
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.
