Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Ді́дко, -ка, м. = Дідько. Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. 2) — синя. Раст. Monilia coeruba.
Обужати, -жа́ю, -єш, сов. в. обуди́ти, -джу́, -диш, гл. Будить, разбудить. Той ще спить. Він обужає його. Челядку обудити.
Оположитися, -жуся, -жишся, гл. = отелитися. Оположилась корова.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Рівен, -вна, -не = рівний. Обізвався Яготин: «Ніжен мені побратим». А Ніжен каже: «Є у степу Ромен, то й той мені не рівен».
Сусідитися, -джуся, -дишся, гл. Сосѣдиться, присосѣживаться. Кожен свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
