Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплюгавіти

Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЮГАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛЮГАВІТИ"
Буцім нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. І. 26. Буцім спить. Драг. 112.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Клобучина, -ни, ж. Войлокъ. Желех.
Неписьменність, -ности. неграмотность
Отерхати, -ха́ю, -єш, гл. Навьючить. (Гуцульск.).
Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Анан. у. Кладь соломы. Мнж. 190.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину. Гол. III. 178.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛЮГАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.