Бурлакування, -ня, с.
1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака.
2) Холостая жизнь.
Омітати, -та́ю, -єш, гл. = обмітати.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ.
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Познавати, -наю́, -є́ш, сов. в. познати, -знаю, -єш, гл. = пізнавати, пізнати. Вийди, мати, з хати познавати дитяти.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Смішно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно.
Фанатицтво, -ва, с. Фанатизмъ.
