Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербляниця

Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБЛЯНИЦЯ"
Варт, вартий, -а, -е. Стоющій; стоить. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60.
Верхівка, -ки, ж. Верхушка (растенія) Шух. І. 88. Ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки. Маркев. 75.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
Парть, -ти, ж. 1) Судьба, участь. Дай Боже добрий (?) порть. Галиц. 2) Часть, доля. Ой держать мені та парть велику, а як мене візьмеш, все тото оддадуть. Галиц.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Протовп, -пу, м. Проходъ (сквозь толпу). Лагодивсь.... шукати собі протовпу до кафедри. К. ХП. 27.
Соненько, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Ум. отъ сон.
Страховитий, -а, -е. Наводящій страхъ.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Храпливий, -а, -е. = ii. храпавий. Желех. храпли́ва. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБЛЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.