Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин.
Збагати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогатиться. Як розжився, збагатився, — ніхто не зазнає. Черевань був тяжко грошовитий... пан із козацтва, що збагатилось за десятолітню війну з козаками.
Какабат, -та, м. = кабат? Лучшая кошуля, ніж какабат.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.
Числитися, -люся, -лишся, гл. Считаться.
