Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веремій

Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Котл. Ен. ІІІ. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Стор. І. 252. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. Старод. у. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Потебн. ІІІ. 67. К. ЧР. 423 Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. К. МБ. XI. 142. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. Канев. у. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Потебен. ІІІ. 67. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. Стор. І. 90. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Канев. у. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки. О. 1862. IV. 92.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Перенісся, -ся, с. Переносье. Як у кого на переноссі брови сходяться одна з другою, той буде нещасливий. Чуб. І. 86.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Потребити Cм. потребляти.
Роскішно нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір. Левиц. І. J. 203.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко. Грин. І. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕМІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.