Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозсуджувати

Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗСУДЖУВАТИ"
Верг, -гу, м. Слой. Вх. Зн. 6.
Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Загово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Єв. Мр. XVI. 17. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Чуб. V. 97. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. Шевч. 212. 2) = замовляти.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
На́від, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) да́ти на́від. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.
Неошанований, -а, -е. Неоцѣненный по достоинству.
Провередити, -джу, -диш, гл. Проколоть, пробить насквозь. Вх. Зн. 56.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris. Вх. Пч. І. 6.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.