Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру.                         
                        
                                                
                          Відперти Cм. II. відпірати.                        
                        
                                                
                          
	Дже́ре́ло́, -ла, с. 1) Источникъ, родникъ. ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі.  2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці.  3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце.
                        
                        
                                                
                          
	Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
                        
                        
                                                
                          
	Доде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Сохраняться, сохраниться. Додержалося до нашого часу воно. 2) Соблюдаться, соблюстися.
                        
                        
                                                
                          
	Маляско́вий, -а, -е.  Изъ свекловичной патоки. Маляскова горілка.
                        
                        
                                                
                          Підштрикнути	Cм. підштрикувати.                        
                        
                                                
                          Скупити, -плю, -пиш, гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив.                        
                        
                                                
                          Таляпанина, -ни, ж.
	1) Занятіе, возня съ чѣмъ либо жидкимъ. 
	2) Пачкотня. Не люблю тої таляпанини коло хати.                         
                        
                                                
                          Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          