Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верещати

Верещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко, пронзительно кричать, визжать, пищать. І кричить, верещить, против діда не мовчить. Н. п. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні до кухні її тащить. Ном. № 1222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЩАТИ"
Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Відмагання, -ня, с. Отказы, отговорки. Ніяке відмагання не помага. Г. Барв. 519.
Змелений, -а, -е. Смолотый.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Повишморгувати, -гую, -єш, гл. Выдернуть (во множествѣ).
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Сал, -лу, м. При ловлѣ рыбы: все пространство воды или льда, захваченное сѣтями. Поп. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.