Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посадовити

Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив. Ном. № 11997.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДОВИТИ"
Вижимати, -маю, -єш, сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049.
Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня. Г. Барв. 121.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Лев, -ва, м. 1) Левъ. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352. 2) Монета: а) 10 коп. Подол. и Бессар. г. б) австрійскій гульденъ. Федьк. І. 4. Гол. IV. 532. Ум. левин. Песика б'ють, а левик боїться. Ном. № 3902.
Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Подомірювати, -рюю, -єш, гл. Домѣрять (во множествѣ).
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Правдиво нар. 1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Єв. Л. XI. 48. Перед Богом стою і кажу правдиво. Чуб. V. 376. 2) Истинно.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСАДОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.