Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потерть

Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕРТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЕРТЬ"
Вурдяний, -а, -е. — пироги́. Пироги съ вурдою. Вх. Зн. 8.
Де́йко меж. Ну-ка, дай-ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Гул. Арт. (О 1861. III. 94). Ну, дейко до його швиденько! Гул.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 111).
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Kolb. I. 48. Вас. 184. Шух. I. 281, 283. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Сим. 233. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. Г. Барв. 403. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. Грин. І. 249. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. Шух. І. 305, 306. Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Вх. Зн. 29. Ув. кривуля́ка. Желех.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Остогидливий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.
Підсошок, -шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЕРТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.