Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потичити

Потичити, -чу, -чиш, гл. Обгородить тичками. Вх. Зн. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИЧИТИ"
Буки нескл. Славян. названіе буквы Б. Аз — били мене раз; буки — набралися муки. Ном. № 6068.
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Мо́ташка, -ки, ж. Мотокъ (нитокъ). Харьк. г.
Подосиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досидѣть (о многихъ). Де це ви сидите? Подосиджувались, що вже й вечір.
Помірок II, -рку, м. Пріусадебная ежегодно засѣваемая земля. Козел. у. На лумельському помірку стояла береза в барвінку. Мет. 183.
Понагризати, -за́ю, -єш, гл. Нагрызть (во множествѣ). От бісові миші скільки понагризали. Харьк. у.
Роспрядовитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка. Мирг. у.
Самодруг, -гого, м. Вдвоемъ пребывающій, самодругъ. Вх. Зн. 62.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.