Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потлумити

Потлумити, -млю, -миш, гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛУМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛУМИТИ"
Бритв'яний, -а, -е. Бритвенный. Гол. II. 95.
Воркітня, -ні, ж. Мурлыканіе.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати. Гол. І. 165.
Живи́чний, -а, -е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл. 1) Опалять, опалить снизу. 2)молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь. МУЕ. III. 143.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Попримуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЛУМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.