Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потлумити

Потлумити, -млю, -миш, гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛУМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛУМИТИ"
Виникнути Cм. виникати.
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Малаха́й, -хаю, м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444. 2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287.
Овін мѣст. = він. Взяв овін княнейку попід білі бочки. Гол. І. 90.
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли. Мил. 199.
Поноченький, -а, -е. Темный, лишенный свѣта. Скидай сорочку не там, де видко, а на поноченькому. Конст. у.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЛУМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.