Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потяти

Потяти, -тну́, -тне́ш, гл. Изрубить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЯТИ"
Божидерев, -ва, м.дикий = біждерев. Вх. Пч. І. 8.
Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Дмухну́ти Cм. Дмухати.
Дога́дка, -ки, ж. Догадка. Треба якось одвернути оці його догадки. Рудч. Ск. І. 133. Ум. Дога́дочка. МВ. 11. 99. Cм. Догад.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое. Вас. 200.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.