Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поцілити

Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЦІЛИТИ"
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Журавли́на, -ни, ж. Раст. Клюква.
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Попідгинати, -на́ю, -єш, гл. Подогнуть (во множествѣ). Посідали, попідгинали ноги. Харьк. г.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЦІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.