Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя.
Зажениха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. — з ким. Увлечься ухаживаніемъ. З дівчатами заженихався.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма.
Натоптати Cм. натоптувати.
Оманювати, -нюю, -єш, сов. в. омани — ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Обманывать, обмануть, надуть.
2) Обольщать, обольстить, очаровать.
Пересвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести праздники. Усі святки пересвяткували.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл. — землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Посидковий, -а, -е. — ва хата. Обычная хата гуцула, въ которой онъ живетъ съ семьей, — называется такъ въ противоположность зимней хатѣ на отдаленныхъ сѣнокосныхъ угодьяхъ, которая называется зимарка.
Увійти Cм. увіходити.
