Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошморг

Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ). 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатер. у. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШМОРГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШМОРГ"
Заборо́шнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. заборошни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Запачкиваться, запачкаться мукою. Борз. у.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. Шевч.
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Неможливий, -а, -е. Невозможный. Не буде неможливе у Бот всяке слово. Єв. Л. І. 37.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный. Закр.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Новомоск. у. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Шевч. (1883). 458. Неволя порізнила дітей одних батьків. Мир. ХРВ. 356.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива. Харьк. у.
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода. Чуб. V. 236.
Штанатий, -а, -е. О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. Кури штанаті. Драг. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШМОРГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.