Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається.
М'ясни́ці и мнясни́ці, -ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м'ясниці. Ум. м'ясни́ченьки, мнясни́ченьки.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців.
Полювання, -ня, с.
1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні.
2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Прохракати, -каю, -єш, гл. Охаркать. Твою бороду проплюють, прохракають, моє личенько цілують, обнімають.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити.
Чабаненко, -ка, м. Сынъ, чабана,
