Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

привітниця

Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця. Чуб. V. 727.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВІТНИЦЯ"
Голочка, -ки, ж. Ум. отъ голка.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Напиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поважничать. 2) Накрасоваться, покрасоваться вдоволь.
Нелюдний, -а, -е. 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Позамучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Замучиться, измучиться (о многихъ). Позамучуєтесь, танцюючи. Драг. 343.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла. Драг. 271.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Собачиця, -ці, ж. Сука. На тобі, хортице-собачице, хвоста, да не кусай по жовтому, да кусай по білому. Рудч. Ск. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.