Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призначати

Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. Харьк. у. 2) Назначать, назначить. Ном. № 9033. П'ять овечат, що їй призначали. Г. Барв. 466-467. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив. Чуб. V. 360.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАЧАТИ"
Бомбулька, -ки, ж. 1) = бомбовка. Вх. Уг. 228. 2) Часть одежды. (Какая)? Вх. Уг. 225.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Метале́вий, -а, -е. Металлическій. Желех.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115.
Надложи́ти, -жу́, -жиш, гл. = надкласти.
Обкладатися, -даюся, -єшся, сов. в. обікластися, обкладуся, -дешся, гл. 1) Обкладываться, обложиться. 2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. І. 60.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. І. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Свінутися, -неться, гл. безл. Разсвѣсть. Спиться, сниться, свінеться — все минеться. Ном. № 1135.
Тасю-тасю! меж. = тась-тась. Тасю-тасю, качуре, додому! продам тебе жидові рудому. Н. п.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗНАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.