Блезно, -на, с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова 2) Застрять. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. .
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Ми́тий, -а, -е. О хатѣ: съ гладко выструганной внутренней поверхностью стѣнъ, которыя не покрываются глиной, но моются. Хату митую построїв.
Облуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. облупитися, -плюся, -пишся, гл. Обдираться, ободраться, облупиться, обвалиться. Хати не обмаже: облупиться, обсиплеться.
Позасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Пу, та й позасмальцьовував ти обидва рукава!.
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Поначіплювано густо струни золотії.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Ум. сте́бочка.
