Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу.
Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. 2) Соединять.
Пльова, -ви, ж. Родъ игры въ мячъ. Давайте, хлопці грати у пльови.
Позапліскувати, -кую, -єш, гл. Прибить поверхность почвы дождемъ (во множествѣ). Дощі позапліскували землю.
Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. 2) — церко́вний. Церковное облаченіе.
Чайка, -ки, ж. 1) Птица: пигалица, чибисъ, Vanellus cristatus.Вибірається, як чайка за море. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 2) Родъ запорожской лодки. Тільки три чайки, слава Богу, отамана курінного, сироти Степана молодого сине море не втопило. Ум. чаєчка. Замигтіло щось оддалік, ніби чорна чаєчка.
