Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилука

Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. К. (Желех). 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. Шух. І. 211. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. Шух. І. 73. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука. Грин. III. 615.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУКА"
Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Рудч. Чп. 246. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався. Лис.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
Наруша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Двигать, шевелить. Ой у полі билина, вітер нею хитає, та й найменша пташина і та нарушав. Чуб.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Сциклиння, -ня, с. = сциклини. Лохв. у.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.