Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приневолювати

Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Грин. II. 175. Мати приневолила подавать рушники. Стор. МПр. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНЕВОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНЕВОЛЮВАТИ"
Відм'Ялити, -лю, -лиш, гл. Отколотить, отдубасить. Хтось добре відм'ялив. Чуб.
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Коров'ярка, -ки, ж. Хлѣвъ для коровы. Вх. Лем. 427.
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Шевч. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. О. 1861. III. Г. Арт. 81. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Ном. № 12205. Так уминає, що аж за ушима лящить. Грин. І. 125.
Москвофі́л, -ла, м. Сторонникъ великорусскаго языка въ Галиціи. Желех.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Сім'янин, -на, м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИНЕВОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.