Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пририхтовувати

Пририхтовувати, -вую, -єш, сов. в. пририхтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить, устроить. Свої орґани пририхтували до граня. Гн. І. 181. Крісло пририхтував Люципер так, що коли Ісус мав сісти, то мав сі в ланцухи злапати. Гн. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРИХТОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРИХТОВУВАТИ"
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.
Величатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ. Галиц.
Плюхнути, -ну, -неш, гл. 1) = хлюпнути. Cм. плюхкати. Драг. 42. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло. МВ. L 113.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Припиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.
Чорноголовка, -ки, ж. Черноголовый, съ черной головой. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИРИХТОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.