Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться.  Здавалося, неначе близився до покійника.                         
                        
                                                
                          Генде, гендека нар. Вонъ тамъ.                         
                        
                                                
                          
	Го́цки меж. = Гоц. 
                        
                        
                                                
                          Дрись!	меж., выражающее звукъ при испражненіи поносомъ.                        
                        
                                                
                          
	Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили.  А вже нашу худобоньку наврочили люде. 
                        
                        
                                                
                          Небірка, -ки, ж. = небога.                         
                        
                                                
                          Перекуповувати, -вую, -єш, сов. в. перекупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Перекупать, перекупить. Купує, перекуповує, продав.                         
                        
                                                
                          Скобель, -бля, м. Пробой.                        
                        
                                                
                          Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір.                         
                        
                                                
                          Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́	Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку.  Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.                        
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          