Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прихиляти

Прихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. МВ. (О. 1862. III). 42) Не має де голови прихилить. Єв. Л. IX. 58. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. Гліб. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Св. Л. 18. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. МВ. (О. 1862. III. 47). 2) Притворять, притворить. Прихили двері. 3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИХИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИХИЛЯТИ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Деренчли́вий, -а, -е. Дребезжащій.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема. Ном. № 1348.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИХИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.