Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробуджувати

Пробуджувати, -джую, -єш, сов. в. пробудити, -джу, -диш, гл. = збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБУДЖУВАТИ"
Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Ненажерний, -а, -е. = ненажерливий. Н. Вол. у. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі. Г. Барв. 454.
Обдимати, -ма́ю, -єш, сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Обдурь, -рі, ж. Обманъ. Обдур'ю ти зо мною жила і на мої літа не оглянулась. Г. Барв. 87.
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його. Св. Мр. VII. 15. Дитина опоганила сорочку.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Мкр. Н. 31. Св. Л. 184. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. Ум. родзи́ночки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.